Дитсадок - веселий дім.
Тут робота є усім.
Тут майструють,
Тут будують.
Лисові хвоста малюють,
З пластиліну ліплять вовка.
Швидко шиють нитка й голка,
А тому батьки і мами,
І сестрички із братами,
І бабусі, й дідусі –
Дитсадочок люблять всі
(П. Король)
Здрастуй, хлопчику маленький!
Йди в кімнату, ручку дай.
Хоч у нас ти і новенький –
Не соромсь, за стіл сідай.
Будеш снідати із нами:
Ось оладки, осьде чай.
Плачеш? Хочеться до мами?
Ой, не треба, не скучай!
В нас ведмедик є і м'ячик.
Коник он стоїть в кутку...
Подивись: ніхто не плаче
У дитячому садку.
(М. Познанська)
Ой, який хороший
Хлопчик є у нас
В групі – наймолодший,
Звуть його Тарас.
Він в садку дитячім
Тільки перший раз.
Грається, не плаче
Новачок Тарас.
(М. Познанська)
Чий такий красивий дім?
Грають промені на нім.
Сяє напис «Колобок».
Це Оксанчин дитсадок.
Чий такий співучий дім?
Цілий день пісні у нім.
Кличе музика в танок.
Це Оксанчин дитсадок.
Чий такий веселий дім?
Не змовкає сміх у нім.
А малечі - мов квіток!
Це Оксанчин дитсадок.
(П.Ребро)
Вийшов синочок
Сам в дитсадочок.
Вчить його мама:
- Йди собі прямо!
Йди, та дивися -
Не загубися!..
- Добре, мамусю,
Не загублюся!
Я ж вам не голка,
Я ж вам Миколка!
(Г.Бойко)
Дитсадок
Відомо навіть малюку,
Як добре жити в дитсадку.
Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!»
Мий руки і куштуй сніданок.
Немає часу на ниття,
Бо ждуть цікаві заняття:
Музичне, ліпка, малювання,
Ще й порахуємо старанно,
Розучим вірш, розкажем казку.
Спіймати м'ячик? Та будь ласка!
Що ще? На вулицю - гуляти,
В рухливі ігри дружно грати.
Ось «Гуси-гуси», «Коровай»,
«Автомобілі» - обирай.
Обід. Поспати не забув.
Так не помітно день минув!
(В. Чикало)
Стоїть новий будинок
Стоїть новий будинок.
До нього – сто стежинок.
А в ньому – сто доріжок.
Там тупця двісті ніжок.
Там сотня голосочків,
Дзвінкіших від дзвіночків.
Там всілись на полиці
Ведмеді і лисиці.
Там човен у куточку
Пливе по килимочку.
На стінах – сто картинок
З героями казок.
Всі знають цей будинок.
Він зветься – дитсадок.
(Т. Коломієць)
Вихователька
Коли приходиш в дитсадок,
То хто там є, окрім діток?
Так, вихователька твоя.
Запам'ятай її ім'я!
Вона з тобою кожну мить.
Ти не умієш щось? Навчить!
І ось уже твоя рука
Сама малює Колобка,
І цифри вірно розкладе,
І слово «мама» обведе.
Бо у садку – не те що вдома.
Ти працюватимеш невтомно:
Навчишся ґудзик застібати,
Мішечок із піском метати,
Зарядку зробиш і масаж,
Змалюєш натюрморт, пейзаж,
Розкажеш гарно вірш на свято
І знатимеш всього багато.
(В. Чикало)
У садку дитячому хороше нам жити
У садку дитячому
Хороше нам жити.
Граємось, не плачемо,
Є із ким дружити!
З Галею і з Колею,
З Вовою і з Олею.
3 Грицем і Оксанкою,
З Лідою, Мар'янкою.
Та іще з Оленкою –
Нашою маленькою.
Дев'ять я назвала?
А десята - Алла!
Є іще малята,
Хлопчики й дівчата...
Я про них уже мовчу –
Бо усіх не полічу!
(М. Познанська)
У дитячому садку
Є акваріум в кутку,
А в акваріумі рибки
Миготять туди-сюди,
І на всіх вони крізь шибку
Поглядають із води.
Є в садку ще й цуценятко,
Є ласкаве кошенятко,
А надворі є кролі,
Волохаті та малі.
Дітвора в садочок прийде
І біжить в живий куток,
А Марійка не підійде
До звіряток ні на крок.
Бо вона боїться всіх —
Навіть рибок золотих!
— Цуценя куснути може,
Кошеня дряпнути може,
А кролята — гризуни,
Погризуть мене вони!
— Ой Марійко-чудасійко,
Боягузка ти мала!
І чого це ти, Марійко,
Всіх боятись почала?
Прощання з лялькою
Буду співати я
Пісеньку тиху.
– Спи, моя лялечко,
Спи, моя втіхо.
Разом з тобою
Букви я вчила,
– Спи, моя ластівко,
Спи, моя мила.
Спи, моя крихітко,
В теплім куточку.
Я вже до школи
Йду з дитсадочка.
(Варвара Гринько)
(Варвара Гринько)
